НАДГРОБОК ЯНА МАЦЬКЕВИЧА, ВІКАРІЯ КОСТЕЛУ СВ. БАРТОЛОМЕЯ І КАТЕХИТА ШКОЛИ ОО. ВАСИЛІЯН (1851-1882) / Некрополь на в. Трускавецькій у Дрогобичі // ДОЛІ ДРОГОБИЧАН 

Наталка Петрушак, м. Дрогобич

4 сектор, передостанній ряд, третя могила зліва    

Цей надгробок належить до найгарніших пам’ятників кінця ХІХ ст. у стилі неоготики в нашому місті. Він насичений глибокою християнською символікою та алюзіями на готичну архітектуру. Тому мене дуже здивувало те, що в книзі Р. Пастуха «Дрогобицький некрополь» (2008) про нього взагалі не згадано, навіть у переліку надгробків! А на сайті «cemety.com.ua» обмежилися позначенням могили на  мапі цвинтаря записом «JANOWI MAĆKIEWICZOWI 1851 – 1882» та додаванням номеру №0585 [7]. Тому цією публікацією хочу повернути цю людину до історії Дрогобича.  

Пам’ятник стоїть  позаду каплиці Нагліків у ряді, який розпочинається надгробком католицького ксьондза Міхала Сервацького і йде після нього третім. На цьому куті 4 сектора розміщено більшість надгробків священників костелу св. Бартоломея м. Дрогобича (іл. 1-2).

Іл. 1-2. Надгробки ксьондзів костелу св. Бартоломея. Третій зліва – надгробок кс. Мацькевича. Ці ж надгробки з тилу на тлі каплиці Нагліків. Фото Н. Петрушак 20.09.24 і 1.06.2017. 

Пам’ятник виконаний зі світло-сірого пісковику, щодо якого Анатолій Рубаник мені написав таке: «світлий пісковик може бути з місцевого видобутку, тут такого вистачає, наприклад, будь-який скельний масив поряд». Він має вигляд маленької готичної каплички, яка стоїть на цоколі та подвійному постаменті. Його особливістю є те, що всі фасади мають досить розвинене пластичне вирішення, що трапляється рідко на надгробках.

Центральне місце головного фасаду надгробка займає рельєф у плоскому стрілчастому заглибленні (тобто у формі наконечника стріли). Таке заглиблення має назву бленда (польс. «blenda») (від нім. blende – сліпе вікно). Схожі бленди можна побачити на  фронтонах західного і східного фасадів костелу св. Бартоломея (іл. 3-4). Ця характерна для готики форма має тут також канельоване обрамлення (у вигляді вертикальних жолобків), в якому відчувається перегук з готичними перспективними порталами. 

    

Іл. 3-4. Зліва – заглиблення на головному фасаді надгробка у вигляді стрілчастої бленди. Фото Н. Петрушак 20.09.2024. Справа – стрілчасті бленди (вгорі на потинькованому фронтоні) і контрфорс (внизу зліва) на костелі св. Бартоломея в Дрогобичі. Фото Н. Петрушак 29.02.2024.

На рельєфі бачимо вирізьблений великий потир (польською «kielich mszalny») – головний літургічний предмет у християнстві. З потиру немов випливає сонячний диск зі звивистими товстими променями, що символізують Славу Божу. Диск своєю формою перегукується з тарілкою для освяченого хліба, яка в латинському обряді називається патена (у православному і греко-католицькому – дискос). Це ще один важливий, поряд із потиром, літургійний священний предмет. На диску зображена виконана готичним шрифтом монограма «IHS» (записана як«ihs»), яка є скороченим написанням імені Христа, тому її називають христограмою [1; 5]. Перед нею розміщений маленький квадратик, поставлений на ребро.

Щодо цієї христограми мене проконсультував знавець шрифтів А. Рубаник: «Для написання літер використана готична текстура, тобто найтиповіший вид готичного письма. Це наслідування традиційного готичного письма ХІІІ-ХV століть. Квадратик перед монограмою – це крапка. Чому його там розмістили – не зрозуміло, бо зазвичай ця абревіатура без цієї крапки записується». Можна припустити, що крапочка з’явилася зі суто декоративною метою (іл. 5-6).

 

 Іл. 5-6. Рельєф із потиром і готичною христограмою у Славі Божій на надгробку кс. Мацькевича. Фото Н. Петрушак 20.09.24 і його фрагмент.

Над  блендою розміщений латинський хрест, обвитий довгою стрічкою з окантовкою (іл. 7-8). Стрічка внизу трохи розширяється, на розширеннях з обох боків вирізьблені хрестики у трапецієвидних заглибленнях (зліва хрестик вже не видно через природнє вивітрювання пісковику). На кінцях вона має тороки. Це стола (польс. «stuła»), яка є елементом літургійного одягу католицького клірика [3]. Тобто це ще один натяк на священство похованого (іл. 7-8).

 

Іл.7-8. Зліва – надгробок кс. Мацькевича, рельєф із потиром і готичною христограмою та латинський хрест, обвитий столою. Фото Н. Петрушак 20.09.24. Праворуч – зразок столи [2]

Тильний фасад пам’ятника теж має постамент з профільованим прямокутним заглибленням, в якому мала міститися таблиця, яку, можливо, вкрали. Вище бачимо ідентичну до головного фасаду готичну стрілчасту бленду. Знову зображений латинський хрест, досить великий, який заповнює майже всю нішу. Внизу хрест має трапецієвидне потовщення, що перегукується з формами кінцівок столи, яка обвиває хрест на головному фасаді надгробка. Внизу хрест частково вивітрився (іл. 9-10). Краї ніші більш прості і вже не мають канелюр, вони теж місцями вивітрилися. 

 

Іл.9-10. Тильний та бічні фасади надгробка кс. Мацькевича з нішею для епітафії та  хрестом. Фото Н. Петрушак 20.09.24  

Навіть бокові фасади надгробка мають цікаве пластичне вирішення. Так, п’єдестал зрізаний з обох боків двома схилами, що нагадують дах костелу. Ще вище бачимо на крутих схилах готичного стрілчастого «щипця» подобу характерних для готики східчастих стовпів-контрфорсів, які бачимо, наприклад, у дрогобицькому костелі св. Бартоломея (іл. 11-12).

  

Іл.11-12. Зліва – правобічний фасад надгробка з виступами, що нагадують контрфорси. Фото Н. Петрушак 20.09.2024. Справа – контрфорси костелу св. Бартоломея, на які схожі бічні елементи надгробка. Фото Н. Петрушак 29.02.2024

 Тотожної композиції надгробка не пригадую в Дрогобичі. Не знаю, хто був автором цього скульптурного твору, бо сигнатури майстра на ньому не знайшла, але це був майстер з тонким відчуттям пропорцій і прагненням до цілісності композиції за рахунок «перегуків» ліній, заглиблень і випуклостей пластичних форм.

 Епітафія кс. Мацькевича

Ґонткевич у книзі «Kościół w Drohobyczu» (1903) у переліку  ксьондзів цього костелу про Мацькевича не згадує [6]. Чому? Мабуть, тому, що він не був пробощем, який очолює католицьку парафію, а вікарієм, тобто помічником ксьондза, або заступником (від лат. vicarius – заступник). Крім того, Мацькевич помер молодим (у віці 31 р.), тому про нього майже забули.

 Надгробок подає скупу інформацію про нього в епітафії на цинковій дошці:

«Księdzu JANOWI MAĆKIEWICZOWI 

WIKAREMU R.K. KOŚCIOŁA I KATECHECIE SZKÓŁ LUDOW. w DROHOBYCZU  

URODZONEMU R. 1851 – ZMARŁEMU R. 1882.

 W DOWÓD GŁĘBOKIEJ  CZCI  I  NIEWYGASŁEJ  PAMIĘCI

WDZIĘCZNI  MU  PARAFIANIЕ  POMNIK  TEN POŚWIĘCAJĄ

----

POKÓJ JEGO DUSZY!» (іл. 13-14).

 

  Іл. 13-14. Епітафія кс. Мацькевича. Фото Н. Петрушак 18.06.2017 та 20.09.2024.

 Епітафія засвідчує глибоку повагу парафіян, які поставили надгробок, до молодого вікарія, який так рано згас... Але не лише надгробок о. Мацькевича зберігся, але і його фотопортрет, хоча і не в Дрогобичі!

   Фото о. Мацькевича

Особисто для мене найбільш важливим у надгробках є фото померлого, бо саме через нього наче «просвічує» душа людини і краще розповідає про неї, ніж будь-яка докладна біографія. Тому під час написання цієї статті я з радістю для себе виявила у своїй папці на комп’ютері «фотосалон Фрея в Дрогобичі» завантажену раніше зі сайту Музею історії фотографії у Кракові виконану фотографом Зиґмунтом Фреєм світлину о. Мацькевича з текстом на звороті (розміри 11 на 6,7 см) [8] (іл. 15-16)!

 На ній ми бачимо скромно одягнутого милого молодого чоловіка з високим чолом і чистим поглядом, який підтверджує його глибоку релігійність. Текст частково повторює те, що ми вже знаємо з інскрипції на надгробку:

«Ks. JAN MAĆKIEWICZ

wikaryusz i katecheta

szkół ludowych

dnia  ⁕  1851 r. 

w Tuligłowach w Jarosławskiem

†

14 Kwietnia 1882 r.

w

Drohobyczu.

Fotograf      Z. Frej».

Дивним для мене було те, що це єдиний відомий мені зразок виконання дрогобицьким фотографом такого типу запису з надрукованим текстом на звороті.  

 

Іл. 15-16. Фото  о. Мацькевича, виконане фотографом Зиґмунтом Фреєм у Дрогобичі [8]

Новим порівняно з епітафією в цьому фото є місце народження вікарія: Tuligłowy – це с. Тулиголови Ярославського повіту у Польщі [4]. 

Штрихи до біографії о. Мацькевича

Мої пошуки в інтернеті інформації про ксьондза дали такі результати. В якій семінарії він вчився – мені не відомо. Після закінчення семінарії і освячення чоловік став вікарієм. Після цього він мав 2 роки служити вікарієм при якомусь костелі, потім його переводили ще на 5 років до іншого костелу, де він теж виконував обов’язки вікарія. 

Мені вдалося з’ясувати, що приблизно у 1876-1877 рр. він працював вікарієм у с. Сьвільча на Жешовщині (Świlcza), що засвідчує «Шематизм Вселенського шановного духовенства єпархіальних премісій, як світських, так і регулярних, латинського обряду» («Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Premisliensis tum Saecularis tum Regularis Ritus Latini») [12; 13]. Там вперше бачимо інфрмацію про те, що він був висвячений у 1876 р., тобто у віці 25 рр. Літера «о.» означає тут ординацію (хіротонію, рукопокладення) – посвячення у священники:

Іл. 17. Запис про Яна Мацькевича як священнослужителя у с. Сьвільчі у  «Шематизмі Вселенського шановного духовенства єпархіальних премісій, як світських, так і регулярних, латинського обряду» («Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Premisliensis tum Saecularis tum Regularis Ritus Latini») за 1877 р. (надрукований у 1876 р.) [13]

 Село Сьвільча сусідить безпосередньо з Жешовом (Підкарпатське воєводство) [19]. На жаль, в історії с. Сьвільча згадки про о. Мацькевича я не знайшла. Оскільки по освяченні вікарій працює на одному місці лише 2 роки, то його згодом перевели у Дрогобич. Щодо дрогобицького деканату прізвище Мацькевича з’являється у 1879 р. [15]. Згадується він там також у 1880-81 рр. [16]:

Іл. 18. Запис про Яна Мацькевича як вікарія і катехита у Дрогобичі у  «Шематизмі Вселенського шановного духовенства єпархіальних премісій, як світських, так і регулярних, латинського обряду» за 1879 р. («Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Premisliensis tum Saecularis tum Regularis Ritus Latini») [15]

Крім того, Мацькевич у 1879-1881 рр.також викладав катехизм для учнів-католиків у чотирикласній школі оо. Василіян при церкві св. Трійці на тодішній в. Стебницькій (тепер в. Трускавецька, 2). Ця школа знаменита тим, що у ній в 1864-67 рр. вчився Івна Франко. У розділі «Szkoły  ludowe  pospolite» у шематизмах 1879-1881 рр. щодо вчителювання Мацькевича у Дрогобичі бачимо таке:

 Іл. 19. Запис про о. Мацькевича у шематизмі 1879 р. («Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1879») [9]

Ідентичні записи були і за 1880 і 1881 рр. [10; 11]. Тобто життя молодого чоловіка в основному «крутилося» довкола трьох точок: костел св. Бартоломея, пробоство навпроти костелу, де він жив (тепер музична школа на в. Шевченка,12), та школа оо. Василіян, до якої треба було пройтися від костелу одним боком Ринку. Хоча, звісно, він час від часу рухався також іншими маршрутами.

Відомо, наприклад, що в 1880-82 рр. він був членом «Товариства Наукової допомоги Цішинського Князівства» («Towarzystwa Naukowéj Pomocy Księstwa Cieszyńskiego»), на яке разом із кількома іншими дрогобичанами він складав пожертви у 1880-81 рр. Він був означений у звіті цього твариства за 1880-81 р. як «Mackiewicz Jan, ks., kat. szkół męzkich» [17], а вже у наступному звіті за 1881-82 рр. цього товариства «ks. Jan Maćkiewicz, katecheta szkół męzkich w Drohobyczu» згаданий серед померлих цього товариства [18]. Більше інформації про нього не знайшла. Не відомо мені також, яка хвороба вкоротила йому життя. Жаль, що цей милий молодий чоловік помер так рано...

Насамкінець хочу подякувати Анатолію Рубанику за допомогу в аналізі цієї чудової пам’ятки історії та скульптури Дрогобича, а також Лії Ландберґ за суттєві уточнення до написаного мною тексту.  

© Публікація Наталки Петрушак 

Джерела

1. Що означає монограма IHS? // URL: CREDO: https://credo.pro/2020/09/273713. – Дата перегляду: 08.04.2025.

2. Свята Меса. Літургійний одяг // URL: CREDO: https://credo.pro/2015/11/147133. – Дата перегляду 10.04.2025.

3. Стола // URL:  https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B0#:~:text=%CF%83%CF%84%CE%BF%CE%BB%CE%AE%2C%20stol%C4%93%2C%20%C2%AB%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%C2%BB,%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83%20%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83. ­– Дата публікації: 15.11.2015. – Дата перегляду: 10.04.2025.

4. Тулиголови (Підкарпатське воєводство) // URL: ­ https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE). – Дата перегляду: 24.02.2025.

5. Христограма // URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0. – Дата перегляду: 10.04.2025.

6. Gątkiewicz F. Kościół w Drohobyczu. Szkic historyczno-opisowy. – Drohobycz, 1903.

7. Janowi Maćkiewiczowi // URL: ­ https://cemety.com.ua/public/deceaseds/1549066?type=deceased. – Дата перегляду: 23.02.2025.

 8. ks. Jan Maćkiewicz // URL: 

https://zbiory.mufo.krakow.pl/card/mhf-28972-ii/?fbclid=IwY2xjawJ7Vj5leHRuA2FlbQIxMABicmlkETFnYjc1SndNQnVoWHUxNWI5AR7gXsgzkTEqFV3T8Ezgmsnqt43vkBSeiNa5WSru2qfNV7Lru-8kwLdLss2Iqg_aem_xRfQmTKG45MPY_wsiihRvQ. – Дата перегляду:  27.04.2025. 

9. Szkoły  ludowe  pospolite /Etatowo męskie. 4-kl. w Drohobyczu w klasztorze 00 Bazylianów. / Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1879. – Lwów: Z drukarni «Dziennika Polskiego», 1879. – S. 389.

10. Szkoły  ludowe  pospolite / Etatowo męskie. 4-kl. w Drohobyczu w klasztorze 00 Bazylianów. Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1880. – Lwów: Z drukarni «Dziennika Polskiego», 1880. – S. 392.  

11. Szkoły  ludowe  pospolite /Etatowo męskie. 4-kl. w Drohobyczu w klasztorze 00 Bazylianów. / Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1881. – Lwów: Z drukarni «Dziennika Polskiego», 1881. – S.400.

12. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Premisliensis tum Saecularis tum Regularis Ritus Latini. – Premislia, Typographia Episcopali r. Graeci, (1877). – Jasło, 1876 // URL: https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/13917/edition/14295/content. –Дата перегляду: 24.02.2025.

13. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Premisliensis tum Saecularis tum Regularis Ritus Latini. – Premislia, Typographia Episcopali r. Graeci, (1878). – Jasło, 1877. – S.62. // URL: https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/13921/edition/14303/content. –Дата перегляду: 24.02.2025.

14. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Premisliensis tum Saecularis tum Regularis Ritus Latini. – Premislia, Typographia Episcopali r. Graeci, (1879). – Jasło, 1878. – S.62. // URL: https://dlibra.kul.pl/dlibra/docmetadata?id=14298. –Дата перегляду: 24.02.2025.   

15. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Premisliensis tum Saecularis tum Regularis Ritus Latini. – Premislia, Typographia Episcopali r. Graeci, (1880). – Jasło, 1879. – S. // URL: https://dlibra.kul.pl/dlibra/docmetadata?id=14298. –Дата перегляду: 24.02.2025.

16. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Premisliensis tum Saecularis tum Regularis Ritus Latini. – Premislia, Typographia Episcopali r. Graeci, (1881). – Jasło, 1880.  – S. // URL: ­ https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/13921/edition/14303/content.– Дата перегляду: 24.02.2025.

17. Sprawozdanie Towarzystwa Naukowéj Pomocy Księstwa Cieszyńskiego z dziewiątego roku jego działania (1880/81) złożone przez Dyrekcyę na walnem zgromadzeniu dnia 17. – S.7. // URL: https://sbc.org.pl/Content/90459/Spr_TNP_Ks_Ciesz_1880-81.pdf. ­– Дата публікації: 04.04.2025.

18. Sprawozdanie Towarzystwa Naukowéj Pomocy Księstwa Cieszyńskiego z dziesiątego roku jego działania (1881/82) złożone przez. Dyrekcyę na walném Zgromadzeniu dnia 9. grudnia 1882. – S.2. // URL: https://sbc.org.pl/Content/70777/PDF/70777.pdf. – Дата перегляду: 04.04.2025.

19. Świlcza // URL: https://pl.wikipedia.org/wiki/%C5%9Awilcza. – Дата перегляду: 10.04.2025.