НАДГРОБОК СТАСЯ (1896-1899), СИНА ДИРЕКТОРА ГІМНАЗІЇ І ВИДАТНОГО ІСТОРИКА ВИХОВАННЯ ФРАНЦІШКА МАЙХРОВИЧА / Некрополь на в. Трускавецькій в Дрогобичі

2 сектор, 6 ряд, 1 місце в ряду

Цей невеличкий надгробок стоїть на початку цвинтаря, праворуч від центральної алеї, що веде до каплиці Нагліків, у першому ряду. Тобто шукати його не потрібно, а можна побачити зразу, як зайдемо на цвинтар. Показую виділенням чорним прямокутником на мапі сайту «cemety.com.ua»:

Моє позначення надгробка Стася Майхровича чорним прямокутником на мапі сайту «cemety.com.ua» [1]

Він витесаний, як підказав мені Анатолій Рубаник, з каменю, який поєднує вапняк з пісковиком. Має вигляд високого постаменту з великих каменів, що імітує скелю, на якому наче підвішаний сувій з інскрипцією. На постаменті була фігурка немовляти або ангела, і увінчує надгробок невеликий хрест. На фото видно вдалині зліва каплицю Нагліків: 

   Надгробок Стася Майхровича (1896-1899). Фото Н. Петрушак 21.10.2024

Інскрипція на надгробку містить такий надпис:

«Staś / Ukochany synek / D-ra FRANCISZKA MAJCHROWICZA /

dyrektora gimnazyalnego / i / ZOFJE / z Piaseckich /   ⃰ 21/6 1896 † 20/1 1899»:

 

Надгробок Стася Майхровича (1896-1899). Фото Н. Петрушак 14.11.2013

У книзі Р. Пастуха «Дрогобицький некрополь» (2008) автор про нього взагалі нічого не згадує, а в переліку надгробків, який склали тодішні студенти істфаку нашого університету І. Чава та Т. Богумил, він чомусь чомусь згаданий не на літеру «М», а на літеру «S» з текстом, який містить помилкове написання прізвища Майхровича:

«Staś» (Stanisław)? (syn doktora  Majchowicza)» [3].

На сайті ж «cemety.com.ua» цей надгробок має ще більш дивне «означення»: там записані лише прізвища директора і його дружини, причому з помилками. Виходить, ніби тут поховане подружжя Майхровичів, а не їхній син:

«Franciszka Najchrowicza ? ? Zofje Najchrowicza ? ?» [1].

Чому бачимо помилки в написанні прізвища директора в обох випадках: «Майховіч» у книзі Пастуха і «Найхровіч» на сайті «cemety.com.ua»?  Це можна пояснити тим, що тепер інскрипція погано прочитується. До речі, надпис чорною фарбою, який був раніше нанесений на інскрипцію і який видно на моєму фото 2013 р., розміщеному вище, тепер вже зник. Але це не виправдовує тих, що так «трактували» цей надпис, бо при бажанні майже всю інскрипцію прочитати досить легко.

 Коли я почала переглядати місцеву пресу, то знайшла лише, що про смерть Стася повідомлялося у газеті «Kurjer Drohobycki» за 1.02 1899 р.:

«Болісна втрата торкнулася панства Майхровичів, бо 20 числа мин. міс. вони втратили синочка Стася, трирічну дитину, яке становило все їхнє щастя. Співчуття, яке цей удар серед тутешніх мешканців викликало, нехай хоч частково полегшить засмученим Родичам в їхньому глибокому жалю»:

 Повідомлення про смерть Стася Майхровича в газеті «Kurjer Drohobycki» за 1.02 1899 р. [5].

До речі, дві цифри у даті смерті тепер вже майже не прочитуються на надгробку, який нищиться, але завдяки некрологу в газеті я змогла їх додати у написаний вище текст інскрипції.

Невдовзі подружжям Майхровичів був поставлений надгробок на цвинтарі на в. Трускавецькій, тобто він був зведений приблизно в 1900-1902 рр., коли педагог жив у Дрогобичі та очолював гімназію. Сигнатури на пам’ятнику мені не вдалося знайти, але при реставрації її, можливо, віднайдуть.  

А тепер роздивимося надгробок. З боків і під сувоєм рельєфно витесані рослини. Зліва –  три листочки дубового листя на одній гілочки, яке підтверджує чоловічу стать похованого та, ймовірно, те, що хлопчик помер у віці трьох років. А зверху на сувої від центру і знизу справа – гілочки плюща з п’ятикінцевим листям (справжній плющ, на жаль, на цьому цвинтарі росте «буйним цвітом» і нищить кам’яні надгробки). Невідомий скульптор старанно та із замилуванням вирізьбив ці барельєфи, а також збагатив фактуру виступів, що імітують каміння, каменярським різцем із зубцями, який називається троянкою (інформація А. Рубаника). 

Надгробок Стася Майхровича (1896-1899). Фото Н. Петрушак 21.10.2024

На жаль, відпала верхня половина тіла чи то ангела, чи то дитини в сорочечці, яка сиділа на подобі скелі. Причиною могло бути падіння дерева, дії сучасних варварів, або ж, скоріше всього, природнє нищення каменю. Увінчує надгробок невеликий рівнораменний хрест (грецького типу) з імітацією фактури дерева та дірочок від «обрізаних» гілок цього дерева. Під хрестом бачимо  ще три листочки, але що це за дерево чи кущ – мені важко визначити.

На цьому фото видно, що надгробок по висоті складається здвох приблизно однакових частин, тобто постаменту і частини з ангелом (дитиною) з хрестом. Такі частини з’єднувалися монтажним металевим стрижнем. У верхній частині пісковик чорніє під атмосфеним впливом і потребує реставрації: 

Надгробок Стася Майхровича (1896-1899). Фото Н. Петрушак 21.10.2024

 

ДРОГОБИЦЬКИЙ ПЕРІОД У БІОГРАФІЇ МАЙХРОВИЧА

Оскільки про маленького хлопчика не можу щось написати, і мені не відома навіть причина його ранньої смерті, то мені захотілося написати про його батька. Коли я почала виясняти, що написано про Майхровича як директора гімназії в Дрогобичі, то прочитала про нього немало саме польських текстів, бо розлогих українських не знайшла (лише короткі згадки, про що напишу далі). І  побачила, крім того, що втрата маленького сина – це трагічна сторінка, про яку мовчать навіть польські біографи Майхровича, бо вона їм не відома! І загалом його особисте життя мало висвітлене у публікаціях про нього, зокрема, і у розлогій статті про нього у польській Вікіпедії [8].

З’явився же він у нашому місті після того, як раптово помер в 1897 р. директор гімназії Юзеф Сенкевич (Józef Sękiewicz). Майхрович, який тоді працював у Львові на посаді директора гімназії ім. Франца Йосифа, був переведений у Дрогобич на заміну Сенкевича. Протягом 5 років, з 1897 по 1902, він був ц.к. директором дрогобицької гімназії ім. Франца Йосифа І (тепер головний корпус педуніверситету на в. Франка, 24). Одночасно він викладав у цій гімназії три мови: грецьку, латинську і польську. Жив зі сім’єю на третьому поверсі цієї ж гімназії у спеціально призначених для директорів гімназії кімнатах.

 Але не лише викладанням у гімназії та її керівництвом він займався. Так, піклуючись про приїжджих учнів гімназії, він також займався спершу збором коштів на зведення бурси (гуртожитку) гімназії на в. Собеського, а потім її будівництвом. Бурса для бідних польських учнів гімназії була відкрита в 1900 р. [9]. Тепер тут розміщений один із корпусів музпеду нашого університету (тепер в. Л. Українки, 29): 

Будівля бурси (гуртожитку) для бідних польських учнів гімназії на в. Собеського, яку зводив Майхрович (тепер музпед університету на в. Л. Українки, 29). Фото Н. Петрушак 19.02.2026

Крім того, цей педагог брав активну участі в житті нашого міста і навіть був у 1901 р. заступником бурґомістра! Під час роботи директором у Дрогобичі він також був заступником голови Цісарсько-Королівської окружної шкільної ради, з 1897 по 1902 рік – міським радником, заступником урядового комісара в міській ратуші, членом Цісарсько-Королівської ради Дрогобицького повіту та заступником голови відділу Залічкової каси [8].

Перебування Майхровича у нашому місті було також відзначене написанням книги «Історія педагогіки для вчительських семінарій» («Historia pedagogii dla użytku seminaryów nauczycielskich i nauki prywatnej»). І ця книга була найважливішою подією дрогобицького періоду життя педагога. Її  надрукував Ян Брось накладом автора (тобто за власні гроші директора) у тому ж 1901 р., коли  Майхрович був заступником бургомістра:

 

«Historia pedagogii dla użytku seminaryów nauczycielskich i nauki prywatnej» («Історія педагогіки для вчительських семінарій») Майхровича, яку його накладом (тобто за власні гроші) надрукував у Дрогобичі Ян Брось (1901 р.)[7] 

 Майхрович написав декілька книг, але саме ця книга є найбільш відомою. Згодом вона перевидавалася ще чотири рази! Причому її розміри поступово зростали, оскільки він її поступово доповнював, і якщо в 1901 р. вона налічувала 206 сторінок, то в 1907 р. – 356 с., в 1920 книга вийшла вже в двох томах (ss. 207/176). В 1922 під зміненою назвою «Historia pedagogii ze szczególnym uwzględnieniem dziejów wychowania szkół w Polsce» вона друкується вже у Варшаві– 424 с., а в 1924 р., теж у Варшаві – вона вже має 436 сторінок і 98 іл-й [10]! Тобто її останнє видання більш ніж удвічі перевершувало перше дрогобицьке, і це засвідчує працелюбність і жагу знань цього чоловіка. До речі, у звітах гімназії згадуються книги, які писав і видавав Майхрович, які він дарував бібліотеці гімназії, коли був її директором (цікаво, чи щось збереглося з цієї бібліотеки?). 

 Як виглядав Майхрович у дрогобицький період свого життя можна побачити на колажі портретів директорів гімназії в історії гімназії авторства Зиґмунта Культиса, одного з її педагогів. Книга вийшла в 1908 р. до п’ятидесятиріччя існування гімназії. Її надрукувала  «вдова Анеля Брось», яка після смерті чоловіка Яна, що друкував у 1901р. згадану вище книгу історії педагогіки, взяла керівництво друкарнею в свої руки:

Фотопортрет Майхровича на колажі з портретами директорів гімназії ім. Франца Йосифа І у книзі: Kultys Zdzisław. Historya gimnazyum drohobyckiego. Дрогобич, 1908, друкарня Анелі Брось [6]

 Майхровича у своїх публікаціях іноді згадує Б. Лазорак з якимись дивними характеристиками. Так, у  статті про навчання Бруно Шульца  він зазначає:

«Як відомо, в час, коли Бруно прийшов на навчання [у 1902 р. – Н.П.] директором був Францішек Майхрович [...], представник старої дрогобицької еліти, яка часто-густо вирізнялася своїми шовіністичними поглядами, як в політиці, так і в навчанні учнів центрального освітнього закладу Дрогобича. З призначенням на посаду директора гімназії Йосифа Староміського (Старомейського) ситуація із міжнаціональними ворожнечами в середовищі гімназії поступово змінилася впровадженням методів, які б виховували толерантність та віротерпимість» [2].

 Не зрозуміло, чому цей історик відносить Махровича до «старої дрогобицької еліти», якщо він лише кілька років перебував у Дрогобичі і до того ніколи не жив у нашому місті? Які в історика є докази шовінізму Майхровича? Те, що він лобіював як заступник бурґомістра назву в. Міцкевича при надаванні назв вулицям у 1901 р.? При тому, що тоді з’явилася в Дрогобичі також в. Шевченка [3]? Чи може піклування про бідних польських гімназистів є ознакою шовінізму? Сподіваюся, що дрогобицькі історики більше уваги приділять перебуванню Майхровича у Дрогобичі і нададуть докази нетолерантного відношення педагога до інших національностей, оскільки я таких не знайшла.

У 1902 р. він переїхав до Львова на посаду інспектора середніх шкіл, де працював і жив до кінця свого життя. У цьому ж році його було призначено на службу до Цісарсько-Королівської національної шкільної ради. Щодо особистого життя педагога відомо, що, на щастя, у подружжя Майхровичів невдовзі народилася донька! Збереглося фото, на якому Майхрович стоїть крайній справа на весіллі своєї дочки (завантажила з Інтернету і загубила на нього лінк, вибачте). На жаль, формат фото маленький, але хочу показати наприкінці цієї публікації щасливого чоловіка, який раніше пережив велику драму втрати маленького сина:

Майхрович (крайній справа) на весіллі своєї дочки (фото з Інтернету)

Помер Майхрович у Львові в 1928 р., похований на Личаківському цвинтарі. На його могилі відомий польський скульптор Равський (Witold Wincenty Rawski) поставив надгробок з рельєфом, на якому Христос благославляє двох дітей і розміщений надпис «Opiekun i Przyjaciel Młodzieży»:

 Надгробок Майхровича на Личаківському цвинтарі. Скульптор Вітольд Равський. Фото Ігоря Мончука [8]

 Дрогобичани мають гордитися тим, що в нашому місті працював Францішек Майхрович і написав у ньому свою найвідомішу книгу. Тому щодо надгробка його сина Стася хочу висловити сподівання, що його професійно відреставрують, адже це також частинка пам’яті про видатного польського дослідника історії  педагогіки.

P.S. 01.05.2026. Цікавий коментар написала до фрагменту моєї статті в день її публікації п. Лія Ландберґ, який цитую:

«Майхровича у своїх публікаціях іноді згадує Б. Лазорак з якимись дивними характеристиками. Так, у статті про навчання Бруно Шульца він зазначає:

«Як відомо, в час, коли Бруно прийшов на навчання [у 1902 р. – Н.П.] директором був Францішек Майхрович...»

Насправді, коли Бруно прийшов на навчання, Францішек Майхрович вже працював у Львові. Тобто, до навчання Б. Шульца не мав ніякого відношення.

«У 1902 р. він переїхав до Львова на посаду інспектора середніх шкіл, де працював і жив до кінця свого життя. У цьому ж році його було призначено на службу до Цісарсько-Королівської національної шкільної ради».

У 1902 році його було призначено на службу до Цісарсько-Королівської національної шкільної ради. Саме там на посаді інспектора середніх шкіл він працював до 1918 року».

Отже, твердження п. Лазорака, що Майхрович ще працював у гімназії, коли в ній почав навчатися Шульц, не відповідає дійсності. Дякую п. Лії за помічену нею неточність, яку я проочила. 

© Публікація Наталки Петрушак

Джерела

1. Дрогобич католицький цвинтар // URL: https://cemety.com.ua/public/maps/1015?fbclid=IwY2xjawFp515leHRuA2FlbQIxMQABHQLlbSwo7K1LvnImTHG0HakU0fUMJmNSascuGUXuYdoWArZ3mYsSUDxBug_aem_NWDaL4r48Poo2h4pc1I13w

2. Лазорак Богдан. Епізоди з навчання Бруно Шульца у гімназії / Львів. – Ї. – 2013. – №71. // URL: https://www.ji.lviv.ua/n71texts/Epizody_z_navchannya_Shulca_u_gimnazii.htm.  – Дата перегляду: 08.03.2026.   

3. Лазорак Богдан. Два епізоди про модернізацію «австрійського Дрогобича»: старі вулиці «по-новому» і «непровінційна» мрія про трамвай (1901, 1909-1914 роки) // URL: http://maydan.drohobych.net/?p=27949. ­– Дата публікації: 01.05.2014. – Дата перегляду: 16.04.2017.

4. Пастух Роман. Дрогобицький некрополь. – Др.: видавець Сурма, 2008. – С. 186.

5. Bolesną stratą… / Kurjer Drohobycki : dwutygodnik polityczno-społeczno-ekonomiczny. 1899. – 01.02. – nr 3. –  S. 2.

6. Kultys, Zdzisław (1879-1924). Historya gimnazyum drohobyckiego. Drohobycz: Komitet Jubileuszowy, 1908 (Drohobycz: Druk. Anieli Broś). – S. 208а // URL: ­ https://polona.pl/item-view/8491d917-8e16-463d-b236-68d6df213ac4?page=4 . – Дата перегляду: 08.02.2025.

7. Majchrowicz Franciszek. Historya pedagogii dla użytku seminaryów nauczycielskich. – Drohobycz: Nakładem autora // URL: https://dlibra.bibliotekaelblaska.pl/dlibra/publication/30807/edition/29460/content. – Дата перегляду: 11.12.2025.

8. Franciszek Majchrowicz // URL: https://pl.wikipedia.org/wiki/Franciszek_Majchrowicz. – Дата перегляду: 08.03.2026.

9. Franciszek Majchrowicz / Kwartalnik Klasyczny. 1929. – R.3. – Z.1. – Lwów: Polskie Towarzystwo Filologiczne Ganszyniec Ryszard. Red. // URL: https://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication/118884/edition/130370/content. – Дата перегляду: 08.03.2026.

10. HISTORJA PEDAGOGJI - FRANCISZEK MAJCHROWICZ // URL: https://unikatksiazki.pl/ksiazki-i-komiksy/1170962503-historja-pedagogji-franciszek-majchrowicz.html?srsltid=AfmBOooG4hTN_vJfWmToMCiTrZngacyZ6g027UgwJJSpbg2BX27twvnK. – Дата перегляду: 09.03.2026.

11. Majchrowicz, Franciszek (1858-1928) (1858-1928). Historya pedagogii dla użytku seminaryów nauczycielskich. 1901. – Drohobycz : nakł. autora, 1901 ([s.l.] : J. Broś). // URL: ­https://polona.pl/item-view/505c685e-9cb4-4c18-989a-3a9a2f508aec?page=4. – Дата перегляду: 09.02.2025.

12. Wałęga Agnieszka (Toruń). Franciszek Majchrowicz (1858–1928) – pedagog i historyk wychowania. Kilka uzupełnień do biografii / Biuletyn Historii Wychowania. – 2009. №25. – S.103–116.// URL: https://www.academia.edu/64593798/Franciszek_Majchrowicz_1858_1928_pedagog_i_historyk_wychowania_Kilka_uzupe%C5%82nie%C5%84_do_biografii. ­– Дата перегляду: 08.02.2025.